Поради та корисні посилання під час воєнного стану
Поради та корисні посилання під час воєнного стану
Шановні друзі! Розуміємо, що важко, але надважливо зараз зберігати голову
холодною і намагатись не піддаватись паніці! Ми підготували для Вас корисні
поради, що допоможуть зберегти життя та здоров'я!
Інформаційне забезпечення та кібергігієна
Дії:
Не поширюйте інформацію про пересування військ Збройних сил України.
Не поширюйте рейкові новини та не довіряйте сумнівній інформації. Якщо
маєте час, пройдіть курс першої медичної допомоги.
Зберіть важливі речі та документи в одному місці. Не забутьте про аптечку.
Кібербезпека: увімкніть двофакторну аутентифікацію на всіх облікових записах,
де є така можливість.
Я чую сирену. Що робити?
1. Зберігати спокій!
2. Рухатись в укриття. Може бути кімната без вікон, підвал будинку, ванна.
Вимкніть геолокацію в мобільному.
3. Сирена триває 3 хв. Потім повторюється. Паралельно іде інформування
населення у соцмережах з усіх можливих каналів про можливість удару з
повітря. Припинення сигналу не означає, що потрібно покинути укриття.
4. Про ПОЧАТОК тривоги і її ЗАВЕРШЕННЯ всіх журналістів і блогерів міста
повідомляє штаб з НС окремим каналом комунікації, а вони поширюють це в
маси. Чекайте інформації, що небезпека минула.
5. Зберігайте режим максимальної тиші в месенджерах. Пише той, хто володіє
достовірною інформацією. Решта - слухають!
6. Зберігайте спокій.
Що робити під час артобстрілів
1. Під час артилерійського, мінометного обстрілу або авіаційного нальоту не
залишайтеся в під’їздах, під арками та на сходових клітках. Також небезпечно
ховатися у підвалах панельних будинків, біля автомобільної техніки,
автозаправних станцій і під стінами будинків із легких конструкцій. Такі
об’єкти неміцні, ви можете опинитись під завалом або травмуватися.
2. Якщо вогонь артилерії, мінометний обстріл, авіаційне бомбардування
застали вас на шляху, негайно лягайте на землю, туди, де є виступ або хоча б у
невелике заглиблення. Захист можуть надати бетонні конструкції (окрім тих, які
можуть обвалитися або загорітися), траншеї, неглибокі підземні колодязі,
широкі труби водостоку і канави.
3. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот – це врятує від контузії,
убереже від баротравми.
4. Не приступайте до розбору завалів самостійно, чекайте фахівців з
розмінування та представників аварійно-рятувальної служби.
Що робити під час обстрілу стрілецькою зброєю
1. Під час стрілянини найкраще сховатися у захищеному приміщенні
(наприклад, у ванній кімнаті або навіть у самій ванні). Коли це неможливо,
варто лягти, прикрившись предметами, які здатні захистити вас від уламків і
куль.
2. Якщо ви потрапили під стрілянину на відкритому місці, краще впасти на
землю та закрити голову руками. Ефективним захистом буде будь-який виступ,
навіть тротуар, заглиблення в землі або канава. Укриттям також може стати
бетонна сміттєва урна або сходинки ганку. Не намагайтеся сховатися за
автомобілями або кіосками – вони часто стають мішенями.
3. Де б ви не знаходились, тіло повинне бути у максимально безпечному
положенні. Згрупуйтеся, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік
стрілянини, прикривши голову руками та відкривши рот, щоб близький вибух
не завдав шкоди барабанним перетинкам. Чекайте, поки стрілянина не вщухне,
а пострілів не буде бодай протягом 5 хвилин.
4. Якщо ваше житло перебуває в зоні регулярних збройних зіткнень, потрібно
зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою) – це допоможе уникнути
розльоту уламків скла. Бажано закрити вікна, наприклад, мішками з піском або
масивними меблями.
Що робити у разі радіоактивного зараження
Що робити у випадку загрози радіаційної небезпеки
не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних
ситуацій;
попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого
віку;
дізнайтеся про час та місце збору мешканців для евакуації;
зменшіть проникнення радіації в квартиру чи будинок: щільно закрийте
вікна та двері, щілини заклейте;
підготуйтеся до можливої евакуації: упакуйте у герметичні пакети та
складіть у валізу документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності,
ліки, мінімум білизни та одягу, запас консервованих продуктів на 2-3 доби,
питну воду;
перед виходом з приміщення від'єднайте всі електроприлади від
електромережі, вимкніть газ та воду.
Що робити у випадку раптового виникнення радіаційної небезпеки
негайно укрийтеся в будинку. Стіни дерев'яного будинку послаблюють
іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного – у 10 разів; заглиблені укриття
(підвали): з покриттям із дерева у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону – у
40-100 разів;
не панікуйте, слухайте повідомлення органів влади з питань надзвичайних
ситуацій;
зменшіть можливість проникнення радіації в приміщення – закрийте всі
вікна та двері;
проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з
чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років – по
0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим – по 0,125 г на один
прийом. Водно-спиртовий розчин йоду приймати після їжі 3 рази на день
протягом 7 діб: дітям до двох років – по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл
молока (консервованого) або годувальної суміші; дітям від двох років та
дорослим – по 3-5 крапель на стакан молока або води. Наносити на поверхню
кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб;
уточніть місце початку евакуації. Попередьте сусідів, допоможіть дітям,
інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води,
найпростіші засоби санітарної обробки та інші необхідні вам речі у герметичну
валізу;
перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і
газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз, респіратор
чи ватно-марлеву пов'язку, верхній одяг, гумові чоботи;
з прибуттям на нове місця перебування, проведіть дезактивацію засобів
захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному
пункті або ж самостійно – зніміть верхній одяг, ставши спиною проти вітру,
витрясіть його і повісьте на перекладину, віником або щіткою зметіть з нього
радіоактивний пил та вимийте водою; обробіть відкриті ділянки шкіри водою
або розчином типу ІПП-8, який буде виданий кожному. Для обробки шкіри
можна використовувати марлю чи просто рушники;
дізнайтеся у місцевих органів державної влади адреси організацій, що
відповідають за надання допомоги потерпілому населенню.
Важливі поради
Використовуйте для харчування лише продукти, що зберігалися у
зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не вживайте
овочі, які росли на забрудненому ґрунті; не пийте молоко від корів, які пасуться
на забруднених пасовиськах.
Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після
офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте.
Уникайте тривалого перебування на забрудненій території.
У приміщеннях щодня робіть вологе прибирання, бажано з
використанням миючих засобів.
У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами
місцевості, обов'язково використовуйте засоби захисту: для захисту органів
дихання – протигаз, респіратор, ватно-марлеву чи протипилову пов'язку,
зволожену марлева пов'язку, хустинку; для захисту шкіри
– спеціальний захисний одяг типу ОЗК, плащ з капюшоном, накидка,
комбінезон, гумове взуття і рукавиці.
Що робити при хімічному зараженні
Що робити у випадку загрози виникнення хімічної небезпеки
сирени і переривчасті гудки підприємств – це сигнал «Увага всім».
Негайно ввімкніть радіо або телевізор, уважно слухайте інструкції;
зберігайте спокій, уникайте паніки;
попередьте сусідів, надайте допомогу інвалідам, дітям та людям похилого
віку;
щільно закрийте вікна та двері, щілини заклейте;
підготуйте запас питної води: наберіть воду у герметичні ємності,
підготуйте мильний розчин для обробки рук;
дізнайтеся у місцевих органів влади про місце збору мешканців для
евакуації та уточніть час її початку;
упакуйте у герметичні пакети та складіть у валізу документи, цінності та
гроші, предмети першої необхідності, ліки, мінімум білизни та одягу, запас
консервованих продуктів на 2-3 доби;
перед виходом з будинку вимкніть джерела електро-, водо- і
газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть засоби захисту.
Що робити у випадку раптового виникнення хімічної небезпеки
зберігайте спокій, уникайте паніки;
надягніть протигаз, респіратор або ватно-марлеву пов'язку, закритий
одяг;
якщо засобів індивідуального захисту немає і вийти із району аварії
неможливо, залишайтесь у приміщенні і щільно закрийте вікна та двері,
димоходи, вентиляційні люки, щілини в рамах вікон та дверей заклейте;
вимкніть джерела газо-, електропостачання та загасіть вогонь у печах;
зберіть документи, цінності, ліки, продукти, запас питної води та інші
необхідні речі у герметичну валізу та підготуйтеся до евакуації;
попередьте сусідів про початок евакуації. Надайте допомогу дітям,
інвалідам та людям похилого віку, вони підлягають евакуації в першу чергу;
виходьте із зони хімічного зараження в бік, перпендикулярний напрямку
вітру та обходьте тунелі, яри, лощини – в низинах може бути висока
концентрація НХР;
при підозрі на ураження НХР уникайте будь-яких фізичних навантажень,
необхідно пити велику кількість рідини та звернутися до медичного закладу;
постраждалим надайте першу долікарську допомогу;
вийшовши із зони зараження, зніміть верхній одяг, ретельно вимийтесь.
Зберігаємо спокій. Дотримуємось правил безпеки. Не піддаємось паніці!